Nikow (Никош) - розмова з мiстом

Але ж темно йак під землейу

Моє місто каже що йому самотньо

Йому страшно не бійсйа рідне

Я здобуду тобі вогонь і зігрійу

Пригорнисйа йа ще з тобойу

Скільки не було б дзвінків йа їх не прийму

Ти ще мудріше з новойу добойу

Кожна вулитсйа поглинута у пітьму



Все так інтимно

Млійу від того що ти вмієш слухати

Живиш мене наскладайу думки

Потім чаруйу звуками

Будівлі сперечайутьсйа хто з них вище

Я десь тсе чув уже йа десь тсе чув уже