Golubenko - Невагомість

Мой донки і перетворилися на звук,
Я метро нам, то ж завіг нам,
Фаро дори, і я вкотре задаю тебе.
Невагомість і мене поглядає простір,
Невагомість поруч собою до цих,
Невагомість і мене поглядає простір,
Невагомість, я-я-я-я-я,
Невагомість і мене поглядає простір,
Невагомість поруч собою до цих,
Невагомість мені будь-ні в цьому світі,
Навіть коли очі закриті, я бачу тебе, як так жити,
І я знайкаю про здоров'я,
Мої слова, інше ні чого не значить,
Вститись до землі, я-я-я-я,
Питаю знов, коли тепер я порад бав,
Нічого не бачу, висні не начат, вже не спатиму більше,
Знову б робачі, знову промочують,
Цього мені тільки гірше,
Начальіт під сонцем розчиняють скола тебе,
Ти не мов повідь у тобі моя потреба.
Невагомість і мене поглядає простір,
Невагомість поруч собою до цих,
Невагомість мені будь-ні в цьому світі,
Навіть коли очі закриті, я бачу тебе, як так жити,
Невагомість і мене поглядає простір,
Невагомість поруч собою до цих,
Невагомість мені будь-ні в цьому світі,
Навіть коли очі закриті, я бачу тебе, як так жити,