Лея - Мара

Мара-мара твоя пара влідомер, твого мовте, Маре-чорні патли білі руки,
Нале ціли темні кроки, линічку темную, тихую, кулиляжеш, не барися,
Бо кохався із одному, як втратить, і з'являтися, і втратитися, і втратитися.
Маре-мара твоя пара влідомер, твого мовте, Маре-чорні патли білі руки,
Плачеви із рознуки, ходить, бродить, місяць ходить,
Отружився із другою, як його закриях, Мара, то тебе у душить, Мара.
Саме тепер влодає, і втратитися, і втратитися.
Времря влодався, і втратитися, і втратитися, і втратитися.
Мара-мара твоя пара обдало усього жаром, Бо що ночі дьяволиця душить, Марить блідолиця.
Пляшку ловить, не виходить, мовить, господа влає, Щоб покинуть та юстина.
Уночіся не вляли, Маре-мара твоя кара влідомер, Твого мовте, Маре-чорні очі довго тіло,
Хлопця взяла, та й убиво ходить, бродить, місяць ходить,
Вітлом землю покриває, як не в ритке, то бі згадало, Тобе в душить, Мара.
Зам'яте бербрукає, у темляді, На шіптою тістарі, Тимоди.