Андрій Кравченко - Лебідка

Покухала лепетя
Покухала до краю душі, логорила, будувірна тобі я.
І благала тільки не завершить, а вілетитю синю, синю, синю далі.
Лучше от його приймись, клянна почать, у вішним танці твоє говня Лиз.
Клялиз, клялиз, накрила хвірність від союнnessа.
Але ніхто його вже не спасе. І небо плачі разом з ним кричить.
Вона мув чить, мув чить, мув чить.
Ти кухана, ти прокинця я молью, ти благала тільки не завершить.
Натже постріл, про лунало, я люблю, були разом вовніна завжди.
А вілетитю, синю, синю, синю далі. Лучше от його приймись, клянна почать, у вішним танці твоє говня Лиз.
Клялиз, клялиз, накрила хвірність від союнnessа.
Але ніхто його вже не спасе. І небо плачі разом з ним кричить. Вона мув чить, мув чить, мув чить.
А вілетитю, синю, синю далі. Лучше от його приймись, клянна почать, у вішним танці твоє говня Лиз.
Клялиз, клялиз, клялиз, накрила хвірність від союнnessа.
Але ніхто його вже не спасе. І небо плачі разом з ним кричить. Вона мув чить, мув чить, мув чить.