Хейхал - Мамо

Вона так хотіла врятувати від зими.
Вона лише чекала тихо далі до весни.
Пролітали поруч невагомо ті часи.
Я тоді хотів побачити хоча би сни.
І тепер сам по собі ховаюся від дому.
Тільки не шукай мене я повернуся знову.
На дущі так боляче що витираю сльози.
Вибач мене мамо але я тепер дорослий!
А ти без коли сил за кроками робота.
Та не відпускає сум, до поки не відчую дотик.
Поверни мене назад, де були разом до суботи!
Заберу свої слова, щоб залишити всі турботи!
Але неважливо як тане моя мета.
То в холоді, то на дні, для когось це висота...
Чи перетинаю світ за правдами барикад.
Поламаний у вогні, для мене лише одна!

Без тями, ой мамо, куди веде мене світ?
Там люди рано, так рано лишаються на війні...
Так мало мало любові, а може люди не ті?
Ой мамо мамо, так хочу скоріш побачити дім