Михайло Поплавський - Ми були молоді

Ми були молоді.
В сердці вітром збентежені струни
Все навколо цвіло
Було літо, як ми молоде.
Нам сімнадцять було.
Було море, і літо, і дюни –
Золоті, золоті, як волосся твоє золоте.

О синя даль.
Безмежна даль,
Блакитна даль
Мого кохання.
В очах – зірки,
В серцях – печаль.
О синя даль,
безмежна даль.

Ми були молоді.
Ми дивилися щастю у вічі,
Відкривали ми вдвох
Все нові невідомі серця.
І здавалося нам
Синє море безмежним і вічним,
І здавалося нам,
Що коханню не буде кінця.