Михайло Грицкан - Коні вороні

Ой, розливаються пісні про козацьку волю,
Ой, на крилатому коні полечу у поле,
Там у травах потону я в твоїм коханні,
І співатиму пісні з вітром аж до рання.
Там у травах потону я в твоїм коханні,
І співатиму пісні з вітром аж до рання.

О-о-ой, ходять коні вороні,
О-о-ой, нема спокою мені.

Ой ви несіть мене, несіть, коні, в степ широкий,
Там, де з гітарою удвох всі пройшов дороги,
Де кохався у росі і співав з вітрами,
І де зорі в небі всі танули над нами,
Де кохався у росі і співав з вітрами,
І де зорі в небі всі танули над нами.

Ой, ви несіть мене, несіть, коні мої коні
Застоялися ви вже у тіснім загоні,
Наче вітер ви швидкі, і дзвінкі підкови,
Довгі гриви золоті, буйні і шовкові,
Наче вітер ви швидкі, і дзвінкі підкови,
Довгі гриви золоті, буйні і шовкові.