Nazar Hassan - Моя уява

Світло зникає вночі,
Там, де нагрівається постіль,
Ти від любові кричиш,
Ти не мовчиш три ночі поспіль!..

Ей! Немає часу вдавати святих, сусід
Давно притих, ти не зважай, він звик,
Ні, ти не стримуй крик! Ти догорай, як сірник,
Від мови тіла твого я давно вивчив словник.
Малювали би сердечка ми на дзеркалах,
Танцювали би під блюз ми у чужих містах,
Ми не спали би всю ніч навіть у поїздах,
Ти б жила в моїх снах, мені би їхав дах!..
І так жили би ми удвох від спокою до хаосу,
Від номерів в готелях до власного пентхаусу,
Від блюзу і до house, варив би тобі каву,
Ей, на жаль, це все моя ува!..