Vivienne Mort - Не ходи ти тут, не ходи

Не ходи ти тут
не ходи
будеш ти такий тут один
Боже, розсердилася зима
дим сповзає
як повзе слимак.

Не ходи сюди
в ці шляхи
у лісі заховалися гріхи
чорне небо
вітер б’є в тюрму
кровоточить холодом зиму.

Не іди сюди
не заходь
тут лише руїни та Господь
на дорозі
стеляться тіла
їх рахують як приходить мла.

Про місця ці
краще ти забудь
кров терпка й отруйна наче ртуть
люди перетворюються
в маки
розтинає серце вітер гаком.

Зникали імена
зникали міста
туга нависала як кості міцна
бились птахи
бились в пітьмі
в зведені чорні мури тюрми.