MOLODI - живу наполовину

Кожний раз
Коли згадую про нас
У грудях коїться щось дивне
Водночас
І тінь давніх образ
І те чого не вистачає сильно
Твоїх слів, твоїх рук
На моїх плечах
Твого погляду з зали
Коли на сцені я
І тепла яке завжди
Було в твоїх очах
Тепер бачимось у снах
Я б хотів щоб часу багато
Було в нас, а стало занадто
Пусто в серці моєму без тебе
Ніби я живу наполовину
Я б хотів тебе обійняти
Я б хотів найкращим для тебе стати
Бачу твоє серце в сузірʼях
Сподіваюсь ми побачимось у мріях
Темні дні
І зливи у мені
І не допоможуть закриті вікна
Відстані
Вже тільки в голові
А в кінці шляху лиш тільки відчай
І тепер в моєму серці прірва
І думки важкі як каміння
Просто я сумую так сильно