Євген Рибчинський - MENTHOL

Як стаєш розумнішим і старшим,
Просто в шоці від свого життя,
Все могло бути зовсім інакше,
Та в минуле нема вороття.

Памʼятаю ті ночі безсонні,
На підлозі порожні пляшки,
Ми були молоді і голодні,
Ми горіли як в небі зірки.

Зірки, зірки мерехтять віки,
Ніби хтось палить там цигарки.
Ти і я зірки.
Маєш сірники?
Запали мій ментол надлегкий!
Запали ультралайт!

Зустрічалися і розставались,
Лізли в гори, пірнали в моря,
Опускалися і підіймались
Як на небі ранкова зоря.

Якось так дожили до сьогодні,
У волоссі вже попіл сивин,
Ми не юні та зрілі і модні,
В когось доньки, а в когось сини.

Зірки, зірки мерехтять віки,
Ніби хтось палить там цигарки.
Ти і я зірки.
Маєш сірники?
Запали мій ментол надлегкий!
Запали ультралайт!