Віктор Романинець - Послухай друже

Послухай, друже, про мою весну.
Яка прийшла, щоб розбудити літо,
Проснути бруньки в сплячому саду
Та землю огорнути буйним квітом.

Все, що потрібно я з собою взяв-
Тепло домашнє, батька й мами думку,
Міцні обійми друзів на плечах,
Солоний смак коханої цілунку.

Там небо синім кольором не гріє !
Там сірий попіл землю накриває !
Та кожного з нас зігріва надія,
Тамує біль та крила розправляє.